A A A K K K
для людей з порушеннями зору
Комунальна установа "Інклюзивно-ресурсний центр" Турійської селищної ради Волинської області

Поради батькам: які критерії розвитку дітей до року

Дата: 18.09.2020 16:50
Кількість переглядів: 258

Кожна дитина – це індивідуальність, зі своїм темпом розвитку та зі своїми досягненнями і поразками. Звичайно, кожній мамі хочеться, щоб її дитина якомога швидше сіла, почала повзати, ходити, розмовляти, розрізняти кольори та інше. Особливо, якщо у знайомої дитина такого ж віку, як і її малюк, а вміє вже значно більше. Не потрібно поспішати, дитина поступово з усім впорається, можливо, трохи пізніше, ніж інші діти. Але все ж існують певні критерії розвитку дітей, на які можна орієнтуватися.

Приблизно в рік дитина може

Гра:

полюбляє, коли її лоскочуть, гратися в хованки;

  • намагається наслідувати за дорослим рухи у віршиках-потішках (плескає в долоні);
  • виконує маніпулятивні дії з іграшками (трясе, стукає, кидає, крутить);
  • шукає іграшку, яка захована на очах дитини (під ковдрою, хустинкою).

Соціально-емоційна сфера:

  • насторожено ставиться до незнайомих дорослих;
  • плаче, коли мама залишає її;
  • реагує у відповідь на висловлювання дорослого (посміхається, киває головою, плескає в долоні, лепече тощо);
  • дає, приносить дорослому книжку, дивлячись на дорослого, якщо хоче послухати казку;
  • разом із дорослим спостерігає за явищами, діями (дивиться туди, куди дивиться дорослий, переводить погляд з дорослого на іграшку);
  • вказує на щось дорослому і спостерігає за його реакцією, чекає від нього відповіді.

Мовлення:

  • продовжує користуватися лепетом, граючись з іграшками, привертаючи увагу дорослого, відповідаючи на звернення дорослого;
  • користується першими словами «мама», «папа», «дай»;
  • виконує прості прохання дорослого (показує пальчиком «Де мама?», «Дай іграшку», «Обніми тата»);
  • користується жестом «ні», щоб висловити відмову, махає «пока»;
  • дивиться на дорослого, намагається повторювати прості слова за дорослим;
  • користується вказівним жестом, щоб привернути увагу дорослого;
  • розуміє прості інструкції (наприклад, «дай», «кидай», «плескай»).

 

У два роки дитина

Гра:

  • з елементами сюжету: катати машинки по доріжках, саджати до них пасажирів, ставити у гараж тощо;
  • годувати ляльку, розчісувати, класти спати;
  • запрошувати дорослого у свою гру;
  • грати з піском: наповнювати форми, ліпити паски;
  • дотримуватись черги у грі з дорослим (наприклад, будувати вежу з кубиків);
  • може розкласти предмети двох кольорів у ємності , відповідні за кольором;
  • котить машинку, м’ячик дорослому, чекає його назад;
  • малює, може повторити за дорослим прості рухи (поставити крапку, провести лінію);
  • наслідує за дорослим дії у грі;
  • спостерігає, як дорослий грає з новою іграшкою, може повторити дії за дорослим.

Соціально-емоційна сфера:

  • радіє, коли мама/тато повертаються додому;
  • запрошує дорослого приєднатись до своєї гри (котити один одному м'ячик, машинки, грати з піском, малювати тощо);
  • розділяє власний успіх з дорослим;
  • посміхається, переводить погляд на дорослого, очікуючи заохочення;
  • просить допомоги, приносячи предмет дорослому;
  • може слухати розповідь з простим сюжетом, розглядаючи картинки у книзі;
  • на прохання дорослого може показати частини тіла та знайомі картинки у книжці;
  • повторює прості рухи за дорослим у віршиках, танцях;
  • спостерігаючи за грою інших дітей, підключається у паралельну гру;
  • у спілкуванні з дітьми застосовує жести та прості слова.

Мовлення:

  • користується словами, може поєднати їх у словосполучення («Мама дай», «Тато відкрий»);
  • може імітувати звуки тварин;
  • може покликати маму;
  • коли запитують «Де?» і називають ім’я малюка – показує на себе;
  • може виконати складне прохання дорослого («Принеси червоне відерце», «Дай синій м'ячик»);
  • користується жестами та промовляє слова вітання/прощання;
  • намагається повторювати за дорослим нові слова.

Самообслуговування:

  • самостійно їсть ложкою, може пити з чашки;
  • може показати дорослому, що хоче скористатись горщиком;
  • може зняти розстебнуту куртку, може одягти шапочку.

У три роки дитина

Гра:

  • намагається проявляти ініціативу у грі;
  • виконує певну роль (під час гри вона може бути «мама», «лікар»);
  • розуміє, яка її роль у грі;
  • фантазує у грі (введення казкового персонажа);
  • наслідує інших дітей чи дорослих (в будь-яких іграх);
  • дотримується правил у активних іграх;
  • складає з кубиків будинок, паркан, машину, місток (дивлячись на еталон, зображення в книжці, за мовною інструкцією, за задумом).

Соціально-емоційна сфера:

  • дитина радіє схваленню;
  • проявляє ініціативу, самостійність в діях;
  • відчуває радість, коли вдалось щось здійснити, чогось досягти;
  • виявляє почуття гордості за себе («краще за всіх бігаю»), за батьків («тато найсильніший», «мама найкрасивіша»);
  • допитлива;
  • володіє невербальними засобами емоційного контакту: власні почуття виявляє поглядом, мімікою, жестами, виразними рухами;
  • описує словами власні емоційні стани: «сміюся», «боюся», «замерз».

 

Мовлення:

  • використовує складні речення для спілкування;
  • застосовує різні слова, щоб описати власні бажання, почуття, враження;
  • висловлюється простими, граматично оформленими фразами;
  • коментує власні дії;
  • ставить питання пізнавального характеру: «Де?», «Куди?», «Чому?», «Коли?» та інші;
  • правильно відтворює почуті від дорослих незнайомі слова, фрази;
  • легко розучує вірші, пісеньки, може переказати казку або її частину;
  • значну кількість звуків вимовляє правильно (голосні і прості приголосні);
  • може казати «дякую», а також слова привітання, прощання.

Самообслуговування:

  • одягається та роздягається самостійно, з певною допомогою батьків;
  • знає, для чого потрібні певні предмети, де вони знаходяться;
  • виконує доручення з декількох дій (віднеси, постав, принеси);
  • може самостійно вимити руки з милом, вмитися, скористатися рушником;
  • користується носовою хусткою;
  • контролює власні фізіологічні потреби;
  • їсть акуратно.

Дитина у віці від 4 до 5 років може:

- визначати розташування предметів: праворуч, ліворуч, посередині, вгорі, внизу, позаду, попереду;

- знати основні геометричні фігури (коло, овал, квадрат, трикутник і прямокутник);

- знати цифри від 0 до 10. Рахувати предмети в межах десяти, співвідносити кількість предметів із потрібною цифрою;

- розставляти цифри від 1 до 5 у правильній послідовності та в зворотному порядку;

- порівнювати кількість предметів, розуміти значення: більше/менше, порівну;

- знаходити відмінності й подібності між двома картинками (або між двома іграшками);

- складати за зразком споруди з конструктора;

- складати розрізану картинку з 8–10 частин;

- будувати речення з 10–12 слів;

- знаходити предмет за описом (яблуко — кругле, солодке, жовте);

- самостійно складати опис предмета;

- розуміти значення прийменників (в, на, під, за, між, перед, близько);

- знати, які бувають професії, чим займаються люди цих професій;

- відповідати на питання й правильно їх ставити;

- переказувати зміст почутої казки чи оповідання;

- розповідати напам'ять кілька віршів;

- розрізняти праву й ліву руку.
Важливо знати, що прагнучи бути самостійною, дитина намагається встановити свої правила в навколишньому світі та заявити про них. Для неї важливо майже все робити самостійно, вона менше потребує опіки дорослих і вже більше здатна подбати про себе.

Крім того, у дитини розширюються свідомі емоції, вона стає здатною співпереживати, співчувати, розуміти почуття інших людей.

У малюка формуються основні етичні поняття, творчі здібності. У фазу активності вступає розвиток уяви. Дитина живе в світі казок і фантазій — у цей період вона здатна створювати цілі світи на папері або в своїй уяві. У мріях і фантазіях дитина отримує можливість стати головною дійовою особою. Але, як наслідок розвиненої уяви, з’являються страхи, тому що знань і життєвого досвіду ще дуже мало. Дитина може почуватись недостатньо захищеною в світі.

Також у цей період дитина прагне мати друзів серед однолітків. Ігри, в які дітям подобається грати, стають складнішими та набирають сюжетно-рольового наповнення (ігри в лікарню, в магазин, в улюблених героїв казок). Діти 4–5 років починають дружити один з одним, сваритися, миритися, ображатися, ревнувати, допомагати один одному.

Активна допитливість у цей період розвитку змушує дітей постійно ставити питання про все, що вони бачать. Розширюється кругозір дитини, вона прагне пізнавальних бесід. Діти часто ставлять питання: «чому?», тому що їм дуже цікаво пізнавати навколишній світ, обговорювати побачене. Слухати розповіді дорослих про моря, океани, тварин, історії з життя людей. Відповідати на запитання дітей потрібно, щоб дитина не набула психологічного комплексу відчуженості. Але, відповідаючи на питання дітей, пояснення повинні бути не науково обґрунтовані, а сформульовані простою та доступною для дітей мовою.

У віці 4–5 років набирає обертів розвиток свідомості в дітей. Діти здатні в своєму пізнанні виходити за межі того, з чим безпосередньо стикаються — вони можуть поступово нагромаджувати фактичні знання про різні предмети та явища, про які знають лише зі слів дорослого (про тварин і машини, міста й країни тощо). Коли дитина має такі уявлення, то в неї природно виникає ставлення до нових сфер життя, з якими її знайомлять: симпатія до дельфінів і боязке відношення до акул, співчуття до людей, які місяцями живуть в умовах полярної ночі, і пошана до їх здатності пристосовуватися до складних природних умов. Це означає, що дитина не лише отримувала знання від дорослого, а й розширювала коло подій та предметів, що викликали в неї певний емоційний стан: співчуття, пошана, інтерес.

Також важливо, щоб відчуття які переживає дитина з приводу чужих їй людей та незнайомих істот чи подій, виводили її за межі вузьких і егоїстичних інтересів. Щоб робили певні дії в формуванні майбутнього громадянина суспільства, якому людське горе або переживання не буде чужим.


ПОРАДИ БАТЬКАМ

 

    1. У вихованні дитини застосовуйте почуття гумору — це допоможе вам налагоджувати стосунки з дитиною, так ви будете краще розуміти один одного.
    2. Намагайтесь не говорити слово «ні». Якщо вам потрібно його сказати – обов’язково обґрунтуйте свою відмову.
    3. Намагайтесь вчити дітей на своїх прикладах, демонструйте те, що ви робите в повсякденному житті, будьте завжди для них прикладом, тому що діти наслідують поведінку своїх батьків.
    4. Батькам важливо пам'ятати, що законів і заборон не повинно бути занадто багато. Замість заборон, якщо це можливо, пропонувати альтернативу, наприклад: «Тобі не можна малювати на стіні, але можна на папері». Заборони породжують у дитині почуття провини, злість і протест. Якщо ви щось однозначно забороняєте дитині, то будьте готові витримати його справедливу образу з цього приводу.
    5. Обов’язково дотримуйтесь тих етичних принципів, які ви пропонуєте дитині. 
    6. Не перевантажуйте совість дитини. Пам'ятайте — надмірне покарання за незначні проступки та помилки викликають постійне відчуття своєї провини, страх перед покаранням.
    7. Надайте дитині можливості прояву її творчості та можливість самореалізації.
    8. Обов’язково хваліть за творчу роботу (малюнки та сувеніри, виготовлені в садочку чи вдома). Цікавтесь будь-якою подією, про яку розповідає ваш малюк та вчинком, який він зробив. Старайтесь оцінити дитину позитивно та підбадьорити її.
    9. Забезпечте дитині можливість гратися з іншими дітьми — така гра розвиває уяву, образне мислення, вона необхідна для здорового емоційного розвитку.
    10. Пам'ятайте, що дитина вже здатна досить довго і з захопленням займатися тим, що їй подобається, тому, щоб не перервати її дії, визначте заздалегідь, коли дитина повинна закінчити свою гру або творчу справу.
    11. Слід пам’ятати, що у віці 4–5-ти років всі недоліки виховання дитини переходять у стійкі негативні риси характеру.

« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора