A A A K K K
для людей з порушеннями зору
Комунальна установа "Інклюзивно-ресурсний центр" Турійської селищної ради

Кабінет вчителя-логопеда

Фото без описуВчитель-логопед – фахівець ІРЦ, який займається порушеннями мовленнєвої комунікації у дітей. Логопед працює з корекцією таких дефектів: вимова звуків, ритм і темп мовлення, голос, проблеми з розвитком або втратою вимови, порушення письмового і усного мовлення.

Які завдання вчителя-логопеда

інклюзивно-ресурсного центру?

           1. Проводить комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини з метою визначення її особливих освітніх потреб за участі батьків або законних представників дитини.

         2.  Готує висновок про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини із зазначенням відповідних рекомендацій.

           3. Ознайомлює батьків або законних представників дитини з особливими освітніми потребами з висновком про комплексну оцінку, умовами навчання та надання психолого-педагогічних, корекційно-розвиткових послуг у закладах освіти (у разі здобуття дитиною дошкільної чи загальної середньої освіти).

           4. Забезпечує педагогічний супровід та надання психолого-педагогічних, корекційно-розвиткових послуг дітям з особливими освітніми потребами, які перебувають на обліку в ІРЦ, шляхом проведення індивідуальних та групових занять.

          5. Бере участь в командах психолого-педагогічного супроводу дитини з особливими освітніми потребами у закладах загальної середньої та дошкільної освіти, а також психолого-педагогічних комісіях спеціальних закладів загальної середньої освіти з метою моніторингу динаміки розвитку дитини не рідше, ніж двічі на рік.

          6. Надає рекомендації щодо складання, виконання, коригування індивідуальних програм розвитку дітей з особливими освітніми потребами.

          7. Надає консультативну та методичну допомогу педагогічним працівникам закладам загальноосвітної середньої та дошкільної освіти, батькам або законним представникам дітей з особливими освітніми потребами, що не відвідують заклади освіти, а  також надає  інформацію  стосовно мережі  закладів освіти, де  надають  допомогу таким  дітям.       

           8.  Надає консультативно-психологічну допомогу батькам або законним представникам дітей з особливими освітніми потребами у формуванні позитивної мотивації щодо розвитку дітей з особливими освітніми потребами.

           9. Бере участь та організовує інформаційно-просвітницьку діяльність шляхом проведення конференцій, семінарів, засідань за круглим столом, тренінгів, майстер-класів з питань організації надання психолого-педагогічної допомоги дітям з особливими освітніми потребами

     Коли звернутись за допомогою  до логопеда?

Чим раніше дитина буде оглянута спеціалістом-логопедом, тим більша вірогідність виправлення мовлення. Більшість порушеннь мовлення мають органічну основу, тобто пов’язані з недорозвитком або особливостями будови артикуляційного апарату чи  кори головного мозку.

Мовлення в дитячому віці дуже швидко розвивається та видозмінюється і на кожен віковий період існують певні мовні норми.

Наскільки правильно і добре буде розвиватися мовлення в дитини, багато в чому залежить від батьків. В жодному разі не слід перекручувати слова в спілкуванні з малюком і «сюсюкати». Спілкуватися з дитиною слід нормальною, правильною, але простою мовою. Адже діти дуже швидко починають копіювати батьків, і зовсім скоро мовлення дитини буде наповниться  тими словами і зворотами, які мама й тато використовують у повсякденному спілкуванні.

На мовленневий розвиток дитини великий вплив також має психологічна обстановка у родині: сприятливо позначається спокійне, доброзичливе спілкування, відсутність криків та скандалів, дотримання режиму дня. Ці умови створюють атмосферу, в якій не виникає ризик розвитку заїкання та неврозів.

Цілком нормально, коли дитина у віці 2–5 років продовжує неправильно вимовляти певні звуки. Проте при цьому дуже важливо вчасно зрозуміти, чи недоліки дитячої мови є природним етапом розвитку, чи проявом проблем, що вимагають втручання логопеда.

 До логопеда потрібно звернутись, якщо:

  • у 7–8 місяців малюк не розуміє звернену до нього мову: не реагує на своє ім’я, не повертає голову у відповідь на запитання: «Де мама?», «Де тато?».
  • В рік дитина не вимовляє 8–10 слів типу «киць-киць», «ам», «бах».
  • Хірург порадив підрізати укорочену під’язикову вуздечку – при відкритому роті кінчик язика не дотягує до піднебіння. Є розщелина піднебіння чи губи («заяча губа», вовча паща»). Стоматолог виявив аномалії зубощелепної системи; верхня або нижня щелепа надмірно висунута вперед або западає, неправильний ріст зубів.
  • У 2 роки дитина не розмовляє окремими словами.
  • У 2,5 років немає елементарного фразового мовлення – у спілкуванні з дорослими малюк не об’єднує 2–3 слова. Хоча б «дай пі» (дай пити) чи «тато бі» (тато поїхав).
  • До 3 років неправильно відтворює прості ритми типу «тук-тук-тук».
  • У 3 роки у дитини зберігається підвищене слиновиділення – під час мовлення тече слина, а малюк її не ковтає.
  •  До 3 років не може виконати прості рухи органами артикуляції. Наприклад, висунути язик або утримати губи в усмішці до 5 секунд.
  • Після 3 років продовжує спрощувати більшість слів. Наприклад, замість слова «телефон» говорить «тефон».
  • Після 3 років малюк не вживає найпростіші граматичні конструкції (число, рід, відмінок).
  • До 3,5 років не розрізняє на слух схожі за звучанням звуки, склади, слова. Наприклад, мишка-миска, гілка-білка.  
  • Розмовляючи,  мимовільно просовує язик між зубами.
  • Не цікавиться навколишнім світом, не ставить запитання.
  • Дитина говорить «в ніс», гугнявить. Розмовляє неемоційно, монотонно, невиразно.
  • Якщо в 4 роки у дитини дуже бідний словниковий запас (в нормі близько 2000 слів), вона не може запам’ятати віршик, а також зовсім не розповідає власних історій (при цьому помилки в реченнях, проблеми зі складними звуками – ще норма).
  • У 4 з половиною роки не сформована звукова сторона мовлення – не вимовляє звуки або вимовляє їх неправильно. Малюк «захлинається» мовленням, поспішає висловити свої думки. Видиху не вистачає на фразу, добирає повітря посеред слова.
  •  Якщо в 5–6 років все ще є проблеми із вимовою звуків, в тому числі з сонорними приголосними (звуками «р» і «л»), дитина не здатна описати своїми слова сюжет, зображений на малюнку, або припускається грубих помилок в побудові речення (однак нормальними вважають помилки в складних реченнях, невелика непослідовність в розповіді).
  • Якщо з’явилися труднощі з початком шкільного навчання (читання, письмо).

Обладнання кабінету вчителя-логопеда

Фото без опису

 

Логопедичне дзеркало

Наявність зорового контролю (дзеркало) дає дитині можливість освоїтись і пристосуватись до роботи з вчителем-логопедом.

 

 

 

 

Фото без опису 

Природний матеріал для розвитку дрібної моторики

Навички дрібної моторики допомагають дитині покращити мовлення. Поклавши шишку, каштан або горішок між долонями рук, виконувати масажні рухи. Під час виконання рухів у дитини не повинно бути відчуттів дискомфорту, навпаки, всі рухи самомасажу повинні приносити дитині задоволення.

 

 

 

 

 

Фото без опису

Логопедичні зонди та лопаточки

Використовують для того, щоб сформувати в дитини першочергові вміння правильної звуковимови – постановки звуків.

 

 

 

Фото без опису

 

Масажер

Метою логопедичного самомасажу є в першу чергу стимуляція кінестетичних відчуттів м'язів, що беруть участь в роботі периферичного мовного апарату, а також певною мірою і нормалізацію м'язового тонусу даних м'язів.

 

 

 

Фото без описуДихальна гімнастика

Використовують під час виконання спеціальних вправ для розвитку дихання. Це відіграє важливу роль в оздоровленні організму, тому дітей обов’язково потрібно навчити дихати правильно.

 

Фото без опису

 

«Дихальне коло»

Використовують під час виконання вправ для розвитку дихання.

 

 

 

Фото без опису

 

Арт-терапія. Малювання манкою

Мистецтво – це чудова можливість для дітей "відкритися", поділитися своїми емоціями. Малюнок манкою розвиває у дітей мовлення, уяву, фантазію, тактильну чутливість, розслабляє та знижує напругу.

 

 

 

 

Фото без опису

 

Фонематичне сприймання

До фонематичних процесів належать: слухова увага, фонематичний слух, фонематичне сприйняття та звуковий аналіз і синтез. Найпершим завданням навчання грамоти є розвиток у дітей фонематичного слуху, тобто вміння розрізняти не тільки звуки нашої мови, але і якість звуків (твердих та м’яких приголосних, дзвінких та глухих).

 

 

Фото без опису

 

Піскова терапія «Звіряток»

Це один з методів психотерапії. Понад 10 років цей метод вдало застосовують не тільки для звуковимови, письма, а й для розвитку лексичної і граматичної системи мови.

 

 

 

Фото без опису

 

Пристрій для розвитку фонематичного слуху

Численні дослідження вітчизняних та зарубіжних вчених показали, що недорозвинення фонематичних процесів можуть спричинювати вади звуковимови, письма і позначатись на розвитку лексичної і граматичної системи мови.

 

 

Фото без опису

 

Природні матеріали для розвитку фонематичного сприймання

Усвідомлення та засвоєння звукового аспекту мови є важливою передумовою успішного оволодіння читанням і письмом. Щоб опанувати грамоту, треба не тільки чути і вміти вимовляти окремі слова і звуки, з яких вони складаються, а й мати чітке уявлення про звуковий склад слова. Тобто, однозначно можна стверджувати: розвинутий фонематичний слух – запорука успішного навчання дитини з опанування усного та писемного мовлення в закладі освіти.

 

 

 

 

 

 

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора